Вже проголосували 50% виборців (станом на 14.30 годину)

Вже проголосували 50% виборців (станом на 14.30 годину)

Згідно аналізу попередньої інформації з дільниць Снітківської (Мурованокуриловецький район), Багриновецької (Літинський район), Клекотинської (Шаргородський район), Чернятинської (Калинівський район), Серебринецької (Могилів-Подільський район) сільських рад в обід проголосували, в середньому майже половина виборців.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Адміністративно-територіальна реформа в Україні – нагальна вимога часу.
2009-01-08 17:36:00

Адміністративно-територіальна реформа в Україні – нагальна вимога часу.

Унікальність Вінницької області полягає в тому, що вона має найбільший в Україні відсоток сільського населення і водночас найбільшу кількість місцевих рад – 737. А саме: 661 сільських, 28 селищних, 12 міських міст районного значення, 6 міських міст обласного значення, 3 районних у м. Вінниця, 27 районних. Але проблема полягає в тому, що ні така велика кількість рад, ні найбільший в Україні депутатський корпус (13 296 депутатів) неспроможні вирішити проблем місцевого населення. Насамперед, це пов’язано з недосконалістю українського законодавства в царині місцевого самоврядування, яке створює дублювання функцій та не дозволяє самоврядним органам надавати якнайбільший обсяг публічних послуг високої якості. Ратифікувавши Європейську хартію місцевого самоврядування, Україна так і не спромоглася адаптувати до неї своє законодавство таким чином, щоб у повній мірі реалізувати її ключові положення.

Велика кількість місцевих рад Вінниччини, як районного так і сільського рівня, не дозволяють здійснювати ефективну економічну політику, адже всі місцеві ради Вінницької області є дотаційними. До того ж, навіть не зважаючи на це, понад 10% сільських рад області не спроможні виконувати свій бюджет. Головною причиною цього є те, що незначна кількість населення та малі території сільських рад не сприяють ефективному веденню економіки, залученню додаткових інвестицій, ефективному використанню власних ресурсів. Ця проблема підсилюється ще й тим, що Вінницька область має аграрний характер промисловості, 52% якої займає переробна галузь.
Міжнародний досвід свідчить про те, що ті європейські країни (як із давніми традиціями демократії, так і посткомуністичні), які успішно здійснили комплексну адміністративно-територіальну реформу та зміцнили систему місцевого самоврядування, змогли досягти високого рівня розвитку соціально-економічного сектора і громадянського суспільства.
Вінницька область у своїй історії мала чимало змін територіального устрою, починаючи з моменту її утворення у 1933 році, коли її територію було поділено на 64 райони, і закінчуючи 1990 роком, коли область набула нинішнього територіального поділу. Реформа 1962 року передбачала укрупнення до 13 районів, але вона не була доведена до кінця. Разом з тим, певні державні структури (УДПЗ «Укрпошта», ВАТ «Укртелеком») вже по суті перейшли до принципу укрупнення своїх відділень на районному рівні, що викликало негативну реакцію у населення, але довело економічну обґрунтованість.
Лише комплексна адміністративно-територіальна реформа дозволить децентралізувати систему влади в Україні, зміцнить потенціал місцевих органів влади всіх рівнів щодо фінансування та координації надання доступних та якісних послуг на рівні громад, сприятиме покращенню економічної ситуації в Україні, суттєво підвищить довіру громад до влади, сприятиме зростанню активності громадян. При цьому повинен бути дотриманий принцип унітарності країни як пріоритетний державний інтерес.
Але ця реформа має відбуватись лише за умови якнайширшої поінформованості громадськості щодо її переваг та створення відповідного позитивного підґрунтя серед найпрогресивніших верств населення. Успішному впровадженню реформи в Україні мусить передувати вироблення оптимальної, економічно та історично обумовленої, концепції нового територіального устрою та здійснення самоврядування в державі. Реформа не дасть позитивного результату, якщо акцент буде робитися лише на територіальній реформі (як це пропонувалось у 2005 році віце-прем’єр-міністром з питань проведення адміністративно-територіальної реформи Р.Безсмертним), без відповідних змін у системі місцевого самоврядування щодо надання самоврядним органам відповідних адміністративних та фінансових важелів. Саме тому реформу потрібно здійснювати виключно шляхом прийняття комплексу законів щодо територіального устрою, діяльності місцевого самоврядування, бюджетних відносин і податків, які мають бути спрямовані на користь територіальних громад.
До того ж необхідно чітко розмежувати функції органів виконавчої влади та місцевого самоврядування на обласному рівні (на нижчих рівнях утворення державних адміністрацій є недоцільним) та скасувати систему делегованих повноважень. Наразі всі запропоновані до цього часу теоретико-методологічні моделі адміністративно-територіальної реформи не отримали підтримки керівників місцевої влади та широких верств української спільноти. Адміністративно-територіальна реформа насамперед має бути реформою для людей!

Олексій Гаврилов, заступник голови ВОО Єдиного Центру

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"