Вже проголосували 50% виборців (станом на 14.30 годину)

Вже проголосували 50% виборців (станом на 14.30 годину)

Згідно аналізу попередньої інформації з дільниць Снітківської (Мурованокуриловецький район), Багриновецької (Літинський район), Клекотинської (Шаргородський район), Чернятинської (Калинівський район), Серебринецької (Могилів-Подільський район) сільських рад в обід проголосували, в середньому майже половина виборців.

Публікаціявсі друкуватиДрукувати

Чим стануть для України газові «досягнення» уряду?
2009-01-26 11:39:00

Чим стануть для України газові «досягнення» уряду?

Минув тиждень після підписання газової угоди між Україною та Росією. Перший шок минув – саме час робити висновки з нових умов постачання блакитного палива.

Моє перше враження від завершення переговорного процесу і підписання газового контракту, за яким Україна отримуватиме газ протягом наступних 10 років, – суцільна таємничість. Начебто, все добре – газ пішов, транзит відновлено, ціни – «прийнятні для перехідного періоду». Але які вони конкретно – ніхто сказати не може. Оголошена ціна коливається від 228,8 долара за тисячу кубометрів до 450. Вихваляються так важко отриманою знижкою в 20% – і одразу додають про не враховані ПДВ та інші відрахування.
Повним шоком для багатьох стала оприлюднена ціна газу на 1 квартал – 360 доларів. Достовірно одне – в контракт закладено базову ціну в 450 доларів за 1000 кубометрів, тобто європейська ціна. Згідно із заявами Уряду середньорічна ціна газу складе 228,8 долара, але прості підрахунки свідчать, що для виходу на такий рівень за умови однакового споживання газу протягом всіх кварталів (хоча зрозуміло, що саме зараз споживання газу найбільше), починаючи з ІІ кварталу, газ повинен надходити за ціною в 185 доларів. Чи можливо це за умов, що склались? Швидше – ні, а отже і середньорічна ціна буде вищою задекларованої.
Враження друге: в умовах контракту при визначенні базової ціни наші урядовці чомусь не знають, що Україна знаходиться не в Європі, а між Росією і європейськими споживачами газу. І саме тому забули відмінусувати від європейської ціни газу вартість транзиту територією України. Адже якщо європейські країни отримують газ по 450 доларів, а середня відстань транзиту Україною складає близько 1500 км, то ця ціна на кордоні Україна/Росія складає близько 425 доларів, і саме ця ціна мала стати відправною для обрахування.
Враження третє – відчуття ошуканості від того, що ціну газу визначають за новими, європейськими тарифами, а ціна на транзит залишається старою – 1,7 долара за 1000 кубометрів на 100 км. Логіка, на підставі якої було прийняте таке рішення – для мене є абсолютно незрозумілою. Адже закономірним було б за умови збільшення ціни газу пропорційно збільшити ціну транзиту. І якщо газ для України надходить за європейськими цінами, то і транзит має бути за європейськими цінами. А вони складають від 2,69 (Австрія) до 13,03 (Данія) долара, а середня ціна транзиту в Європі – 7,04 долара за 1000 кубометрів на 100 км. А фіксація вартості транзиту на минулорічному рівні обійдеться Україні в мільярди (!!!) недоотриманих доларів.
Після оприлюднення першої інформації про ціну газу для України, експерти говорили про необхідність збільшення видобутку власного газу, запровадження енергозберігаючих технологій, використання альтернативних джерел енергії тощо. Але, виявляється, умови «вигідного» контракту передбачають і це – в ньому прописано, що розрахунковий обсяг закупівлі газу для України – 40 мільярдів кубометрів на рік, і Україна зобов’язалась викуповувати не менше ніж 80% цього обсягу. Тому, які б технології ми не впроваджували, а використовувати і, головне – платити, за такі величезні обсяги ми будемо!
Я зараз свідомо не піднімаю ще низку питань, які виникають з аналізу угоди щодо постачання газу. Наприклад, чому для нас не дають додаткових знижок за «оптові» обсяги газу, адже ми є країною – найбільшим споживачем? Чи чому 25% ринку газу в промисловості буде реалізовуватись через посередника – “Газпром Збут Україна”,  всупереч заявам про прямі поставки без жодних посередників.
Для мене зрозуміло одне – як каже народна мудрість, «після бою руками не махають». І Україна буде змушена виконувати контракт найближчі 10 років, оскільки в ньому навіть не передбачено пункту про розірвання або зміну умов договору. Очевидним є інше – «вигідні» умови обійдуться рядовому українцю збільшенням в 2,5 – 3 рази вартості газу (про це вже є неофіційна інформація “Нафтогазу”), а промисловість отримає ще один удар по стратегічних хімічній та металургійній галузях, що призведе до чергового збільшення безробітних та зменшення відрахувань в бюджет.
І хотілося б вірити, що саме «газова» історія стане тією останньою краплею, яка нарешті виллється у розуміння необхідності формування нового уряду на дійсно професійній основі, орієнтованого на національні, а не популістські, ідеї.

Кавунець Андрій,
голова КРК ВОО Єдиного Центру

Останні публікаціївсі

Газета "Єдиний Центр"всі

Газета "Эдиний Центр"